За своєю суттю відспівування являє собою церковну процесію, при якій йде читання, у певній послідовності молитов, покликаних наказувати і проводити людину в інший світ. Саме таке читання наслідується в народі відспівуванням, оскільки половина стихир, молитов, витримок з Біблії співаються.
Щодо обряду поховання та відспівування християнина – він описаний Біблією і перший, найяскравіший приклад є поховання, а також подальше відспівування Ісуса Христа після його смерті. Сам ритуал відспівування йде з часів Старого заповіту, коли над небіжчиком читали певні витяги з Біблії. При цьому сам ритуал має на увазі не так звільнення покійника від його прижиттєвих гріхів, це те, що приносить душі покійного спокій і умиротворення.
Нарівні з цим читання певних молитов і витримок з Біблії корисне і для душ живих, оскільки змушує задуматися про тлінність життя, його швидкоплинність. Головне розуміти, що смерть – це не кінець, а початок нового, вічного життя, буття на небесах – сам Господь плакав над тілом його друга Лазаря, коли він помер.
У цьому питанні священнослужитель має повне право відмовити у проведенні процедури відспівування померлого, якщо достеменно знає, що останній за життя зводив наклеп на Бога і ображав його, або ж у своєму заповіті просив не проводити церемонію відспівування. Також священик може не відспівувати покійного, якщо за життя останній не сповідував християнство або ж порівнював себе з прототипом Сатани.
Заборонено також відспівувати священиками і тих, хто наклав на себе руки – це великий гріх. Єдиний виняток у цій ситуації – якщо небіжчик був неосудним і лише з письмового благословення правлячого у храмі архієрея.
Відспівування, як православна процесія, згідно з канонами та традиціями православ’я проводиться на 3-й день після смерті того, над ким її проводять. Єдиним днем, коли вони проводять відспівування, переносячи його наступного дня, є Великдень і Різдво Христове.
Процесія відспівування над небіжчиком проводиться лише один раз, на відміну від панахиди, літій – робити останні можна багаторазово. Згідно з церковними канонами, не проводять відспівування тих, хто відмовився від віри, навіть якщо при народженні був хрещений. У такому разі священики рекомендують родичам читати молитви за упокій душі покійника, заради заспокоєння їхньої душі подавати милостиню і просити жебраків молитися за них. І що найголовніше мають зробити родичі покійного і не відспіваного покійного – обов’язково сповідатися і щиро покаятися в тому, що самі не сприяли зверненню такої людини до православної віри, її шанування церковних канонів буття.
Не варто забувати, що в тих гріхах, в яких небіжчик не покаявся, він не буде прощений священиками при відспівуванні, навіть якщо останні були забуті ним або про які він не знав через своє незнання і незнання.
Після того всі, хто проводжає, гасять свічки і, обійшовши труну, просять у покійника прощення – тіло накривається покривалом, і під спів «Трисвятого» його виносять із церкви, вперед ногами. Немає можливості відспівати покійного у церкві – церемонію проводять вдома, запросивши священика, але при цьому провести її можна і заочно. Так заочна процедура передбачена в тому випадку, коли небіжчик помер далеко від дому, і його тіло не має фізичної можливості привести до храму на відспівування. Крім цього церква дозволяє проводити заочну форму відспівування, якщо тіло покійного не знайдено або поховано в загальній могилі, а також у тому випадку, коли про смерть стало відомо через деякий час після смерті.
У питанні відспівування маленьких діток – для хрещеного немовляти існує особливий ритуал відспівування, оскільки відспівувати гріхи їм не потрібно. Якщо ж дитина не хрещена – її не відспівують, а на могилі споруджують не хрест, а пам’ятник.
НАШ МЕНЕДЖЕР ЗВ'ЯЖЕТЬСЯ З ВАМИ І НАДАСТЬ БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ
